- рицарський
- —————————————————————————————ри́царськийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
рицарський — а, е. 1) Стос. до рицаря. 2) перен. Вихований, підкреслено чемний, благородний (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
рицарський — [ри/царс кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
тевтонський — а, е. Прикм. до тевтони й тевтонці. Тевтонські племена. •• Тевто/нський о/рден католицький духовно рицарський орден, що виник у Палестині наприкінці 12 ст.; військова організація німецького рицарства у 13 16 ст … Український тлумачний словник